- безпричинний
- -а, -е.Який не має певної причини, підстави. Безпричинний напад люті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безпричинний
Смотреть что такое "безпричинний" в других словарях:
безпричинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпричинність — ності, ж. Абстр. ім. до безпричинний … Український тлумачний словник
безпричинно — Присл. до безпричинний. || заст. Безневинно, без вини … Український тлумачний словник
нез'ясований — а, е. 1) Якого не з ясував хто небудь, який залишається незрозумілим; неясний. 2) Для якого нема причин, підстав; безпричинний, безпідставний … Український тлумачний словник
безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… … Словник синонімів української мови
даремний — 1) (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), марний, безплідний, безрезультатний, безуспішний, неуспішний, надаремний, задаремний, пустий, пропащий, запропалий; невдячний (який не виправдовує витрачених зусиль) 2) (який не має… … Словник синонімів української мови
незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… … Словник синонімів української мови
